прив’ядання

Тлумачення із “Словника української мови”* ПРИВ’ЯД А ННЯ , я, с. Дія і стан за знач. прив’яд а ти . Молодий , усіх я запевняв , Що вона [ осінь ] – не смерть , а відпочинок , Що осіннє прив’ядання трав І кружляння голубих сніжинок – Лиш весняних трав передчуття (Рильський, II, 1960, 213); Любив Головатий степ і в ранню пору весняного пробудження , і в час цвітіння , і в дні його прив’ядання ( Добр ., Очак. розмир , 1965, 22); Дерева , квіти , трави повторюють собі свій річний цикл умирання , весіннього відродження , літнього розквіту , осіннього прив’ядання , потім знову відродження (Іщук, Вербівчани, 1961, 310).