привласнювачка

1. Жінка або дівчина, яка незаконно або безпідставно заволодіває чужою власністю, правами, ідеями, авторством або іншими матеріальними чи нематеріальними цінностями; та, що присвоює собі те, що їй не належить.

2. (у спеціальному вживанні) Особа жіночої статі, яка систематично займається привласненням державних чи громадських коштів, майна (наприклад, корупціонерка, розкрадачка).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |