привіз

1. Дія за значенням дієслова привезти; результат цієї дії — те, що привезено, доставлено кудись транспортом.

2. (у спеціальному вжитку) Назва традиційного обряду або звичаю, пов’язаного з привезенням певних речей, продуктів або символічних предметів під час весілля, ярмарку, свята тощо (наприклад, привіз віно).

Приклади вживання

Приклад 1:
1939 року після приєднання Західної України батько відразу кинувся до Львова й Чернівців (був у Ольги Кобилянської) і привіз звідти надзвичайно багато цінних матеріалів, оприлюднених згодом у Збірниках праць Чернігівського музею. Як я вже згадувала, 1948 року ми з матір’ю були у Львові і намагалися відвідати всіх, хто хоч якось міг бути причетний до імені й творчости Коцюбинського.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
III Заг­ля­нув Че­ре­вань у пе­кар­ню: – Е,- ка­же,- да се ж ти мені й же­ни­ха привіз, па­не бга­те! (А в пе­карні дав­но вже сидів Пет­ро Шра­мен­ко, роз­мов­ля­ючи з Че­ре­ва­ни­хою і з її доч­кою Ле­сею.)
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 3:
Через тиждень Лаврін повінчався з Мелашкою і привіз її в батькову хату. VI Тиждень прожила Мелашка в свекровій хаті, як у раю.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |