1. (у лінгвістиці) такий, що стосується привісу — короткого слова, яке не має наголосу й приєднується до наступного слова, утворюючи з ним єдине фонетичне ціле (наприклад, частки “но”, “ось”, “от”, “це”, “це ось”, сполучники “і”, “й”, “та”, займенники “мені”, “тобі” тощо).
2. (у граматиці) такий, що виражається за допомогою привісу або має його характеристики.