приурочення

1. Дія за значенням дієслова «приурочити»; надання чому-небудь певного зв’язку з якоюсь подією, датою або обставинами, призначення для конкретного випадку чи моменту.

2. Результат такої дії; факт, явище або захід, спеціально організовані та пов’язані з певною подією, датою чи обставинами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |