приурочення

[prɪurot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «приурочити»; надання чому-небудь певного зв’язку з якоюсь подією, датою або обставинами, призначення для конкретного випадку чи моменту.

  2. Результат такої дії; факт, явище або захід, спеціально організовані та пов’язані з певною подією, датою чи обставинами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приурочення, р. приурочення, д. приуроченню, з. приурочення, о. приуроченням, м. приуроченні, к. приурочення

Більше записів