1. Властивість за значенням дієслова “приурочити“; зв’язок із певним часом, подією або обставинами, за якого щось відбувається, створюється чи призначається.
2. (У лінгвістиці) Залежність граматичної форми або конструкції від певного типу ситуації, часу, умов мовлення; те ж, що й актуальнізація.