Словник Української Мови
Буква
1. Щільно прилягати до когось або чогось, притулятися, наближаючись ущільнено.
2. Перен. Нав’язувати свою присутність комусь, надто часто бувати біля когось, докучати близькістю.
3. Розм. Підкорятися, поступатися під тиском, діяти з огляду на обставини або волю інших.
Приклад 1:
І час від часу кожен з нас вертався, щоб міцно-міцно притискатися плечима до твердих стін цих п’ятиповерхових будинків. І, може, найбільша чесність київського передмістя в тому, що нас ніколи не питали — куди ми йдемо.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”