1. Який став тужавілим, тобто втратив свіжість, зів’яв, зморщився від часу або несприятливих умов (переважно про рослини, плоди).
2. Переносно: який виглядає виснаженим, змарнілим, зів’ялим; знесилений.
притужавілий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |