притуплюваність

[prɪtupljuʋɑnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість або стан того, що може бути притуплено, зменшено за гостротою, інтенсивністю або яскравістю (зазвичай про відчуття, розумові здібності, почуття тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. притуплюваність, р. притуплюваності, д. притуплюваності, з. притуплюваність, о. притуплюваністю, м. притуплюваності, к. притуплюваносте

Більше записів