Властивість або стан того, що може бути притуплено, зменшено за гостротою, інтенсивністю або яскравістю (зазвичай про відчуття, розумові здібності, почуття тощо).
притуплюваність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови