притуга

[prɪtuɦɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Місце, де можна сховатися, знайти захист або прихисток від небезпеки, непогоди тощо; притулок.

  2. (переносно) Те, що дає відчуття безпеки, душевного спокою, захисту; опора, пристановище.

  3. (заст.) Військовий табір, укріплене місце для розташування військ; також тил, запілля.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. притуга, р. притуги, д. притузі, з. притугу, о. притугою, м. притузі, к. притуго

Більше записів