притуга [prɪtuɦɑ] Іменник Буква:П ЗначенняПравопис Значення Місце, де можна сховатися, знайти захист або прихисток від небезпеки, непогоди тощо; притулок. (переносно) Те, що дає відчуття безпеки, душевного спокою, захисту; опора, пристановище. (заст.) Військовий табір, укріплене місце для розташування військ; також тил, запілля. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. притуга, р. притуги, д. притузі, з. притугу, о. притугою, м. притузі, к. притуго ←медієвістка спустити→