прицвіток

[prɪt͡sʋitok] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Частина квітки, що розташована біля її основи, зазвичай у вигляді маленьких листочків, які відрізняються від справжніх пелюсток кольором або формою; покривальний листок на квітконіжці.

  2. У ботаніці — листок або приквіток, з якого виходить квітка або суцвіття, часто має захисну функцію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прицвіток, р. прицвітка, д. прицвіткові, з. прицвіток, о. прицвітком, м. прицвіткові, к. прицвітку

Більше записів