прицупуватий

[prɪt͡supuʋɑtɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Який має прицупи, тобто невеликі, але помітні дефекти зовнішності або будови (про людину, тварин, рідше — предмети).

  2. Неповноцінний, з вадами, зіпсований (переносно, про явища, поняття тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прицупуватий, р. прицупуватого, д. прицупуватому, з. прицупуватого, о. прицупуватим, м. прицупуватім, к. прицупуватий

Більше записів