Значення
-
(у будівництві) Прикріплювати, приєднувати один будівельний елемент до торця іншого, наприклад, балку до стіни або колони, зазвичай для створення жорсткого з’єднання.
-
(у деревообробці) Стикувати, з’єднувати деталі їхніми торцевими поверхнями, наприклад, при склеюванні щитів із окремих дощок або брусів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я приторцьовую, ти приторцьовуєш, він приторцьовує, ми приторцьовуємо, ви приторцьовуєте, вони приторцьовують