Притороченість — властивість за значенням дієслова “приторочити“; стан, коли щось прикріплено, прив’язано до чогось іншого (наприклад, вантаж до сідла).
Притороченість — у переносному значенні: тісний зв’язок, нерозривна прив’язаність, залежність однієї особи чи явища від іншої.