1. Прийти до тями, відчути поліпшення стану після непритомності, хвороби, сп’яніння тощо; опритомніти.
2. Розумно, тверезо мислити або почати розумно мислити; опам’ятатися.
Словник Української Мови
Буква
1. Прийти до тями, відчути поліпшення стану після непритомності, хвороби, сп’яніння тощо; опритомніти.
2. Розумно, тверезо мислити або почати розумно мислити; опам’ятатися.
Відсутні