притемком

1. У присвійному значенні: належний, властивий Притемку — персонажу українського фольклору, чортові або злому духу, що з’являється у прислів’ях та приказках.

2. У переносному значенні: дуже погано, зле, кепсько, аналогічно до того, як могло б бути у злого духа.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |