притемком

[prɪtɛmkom] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У присвійному значенні: належний, властивий Притемку — персонажу українського фольклору, чортові або злому духу, що з’являється у прислів’ях та приказках.

  2. У переносному значенні: дуже погано, зле, кепсько, аналогічно до того, як могло б бути у злого духа.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. притемко, р. притемка, д. притемкові, з. притемка, о. притемком, м. притемкові, к. притемку

Більше записів