притаєність

[prɪtɑjɛnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням дієслів “притаїти” та “притаїтися“; стан, коли щось або хтось навмисно прихований, затаєний, залишається непомітним або невидимим.

  2. (У філософії, особливо в екзистенціалізмі) Фундаментальна характеристика людського буття, що означає внутрішню закритість, затаєність сутності людини від інших та навіть від самої себе; онтологічна самотність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. притаєність, р. притаєності, д. притаєності, з. притаєність, о. притаєністю, м. притаєності, к. притаєносте

Більше записів