1. Властивість за значенням дієслів “притаїти” та “притаїтися“; стан, коли щось або хтось навмисно прихований, затаєний, залишається непомітним або невидимим.
2. (У філософії, особливо в екзистенціалізмі) Фундаментальна характеристика людського буття, що означає внутрішню закритість, затаєність сутності людини від інших та навіть від самої себе; онтологічна самотність.