притамованість

[prɪtɑmoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням дієслова “притамувати” — стан, коли щось приховане, затаєне, не виявлене відкрито; прихованість.

  2. У психології — стан пригніченості, загальмованості емоційних реакцій та зовнішніх проявів, що виникає внаслідок сильного переживання або внутрішньої боротьби; стриманість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. притамованість, р. притамованості, д. притамованості, з. притамованість, о. притамованістю, м. притамованості, к. притамованосте

Більше записів