присипляння

[prɪsɪpljɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “присипляти” — легке, неповне засинання, напівсон, коли людина знаходиться на межі сну та неспання.

  2. (у лісівництві) Термін, що позначає стан насіння деяких дерев (наприклад, дуба, ясена, клена), коли воно після збору потребує періоду витримки у певних умовах (часто у вологому середовищі при низьких температурах) для завершення процесів дозрівання та підготовки до проростання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. присипляння, р. присипляння, д. присиплянню, з. присипляння, о. присиплянням, м. присиплянні, к. присипляння

Більше записів