присвятний

1. Який стосується присвяття, тобто урочистого введення в дію храму, церкви або іншої культової споруди після освячення; пов’язаний із цим обрядом або святом.

2. Присвячений, приурочений до якого-небудь свята або урочистої події (заст., рідко).

Приклади вживання

Приклад 1:
І в цей вирішальний момент я несподівано для себе згадую присвятний напис, видрукований на клявірі симфонії, і я називаю ім’я: — Ларисо Павлівно!.. Хмара затягла з заходу й півночі небо, над околицями міста звисла тінь, і в сутінках хмари спалахують одна по одній глухі беззгучні блискавки, але з полудня й сходу ще сяє сонце.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: прикментик () |