1. Який стосується присвяття, тобто урочистого введення в дію храму, церкви або іншої культової споруди після освячення; пов’язаний із цим обрядом або святом.
2. Присвячений, приурочений до якого-небудь свята або урочистої події (заст., рідко).
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується присвяття, тобто урочистого введення в дію храму, церкви або іншої культової споруди після освячення; пов’язаний із цим обрядом або святом.
2. Присвячений, приурочений до якого-небудь свята або урочистої події (заст., рідко).
Приклад 1:
І в цей вирішальний момент я несподівано для себе згадую присвятний напис, видрукований на клявірі симфонії, і я називаю ім’я: — Ларисо Павлівно!.. Хмара затягла з заходу й півночі небо, над околицями міста звисла тінь, і в сутінках хмари спалахують одна по одній глухі беззгучні блискавки, але з полудня й сходу ще сяє сонце.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”