присудниця

1. У давньоруському судочинстві — жінка, яка брала участь у судовому процесі як свідок або поручитель, особливо в справах про крадіжку.

2. У давньоруському праві — жінка, яка була приставлена для нагляду за підсудною особою жіночої статі або виконувала інші судові доручення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |