присудковість

[prɪsudkoʋistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У граматиці: категорія дієслова, що виражає характер зв’язку між дією (станом) та суб’єктом або об’єктом; розрізняють дієслова переходові (пряма присудковість) та непереходові.

  2. У логіці та лінгвістиці: властивість присудка (предиката) висловлювати ознаку про суб’єкт; предикативність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. присудковість, р. присудковості, д. присудковості, з. присудковість, о. присудковістю, м. присудковості, к. присудковосте

Більше записів