пристиджений
[prɪstɪdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який зазнав стидження, тобто підданий спеціальній обробці (стидженню) для надання міцності, стійкості до зношування та зменшення усадки; загартований, витриманий (переважно про тканини, особливо вовняні).
-
У переносному значенні: загартований, зміцнений, закалений труднощами, несприятливими умовами (про людину, характер).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пристиджений, р. пристидженого, д. пристидженому, з. пристидженого, о. пристидженим, м. пристидженім