пристрілка

1. Дія за значенням дієслова “пристрілити” — попереднє прицілювання та перевірка бою вогнепальної зброї шляхом стрільби по мішені для уточнення купчастості та відхилення від точки прицілювання.

2. Результат такої дії — конкретні налаштування прицільних пристроїв (цілика, мушки), отримані після експериментальної стрільби для забезпечення влучання в ціль.

3. У переносному значенні — попереднє випробування, перевірка або адаптація чогось до конкретних умов або потреб.

Приклади вживання

Приклад 1:
І все-таки то була ще «пристрілка» — без «оргвисновків». Судячи з усього, Іван Багряний мав би нарозумитися й повестися обачніше.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |