пристояти

1. (діал.) Тривалий час стояти на одному місці, перебувати десь, зазвичай без дії або з очікуванням.

2. (спец., перев. про рослини) Залишатися незрізаним, незжатим на корені після настання строку збирання; залишатися на полі після жнив.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |