Словник Української Мови
Буква
1. Змінювати себе, свою поведінку, звички або погляди відповідно до нових умов, обставин, вимог оточення.
2. Ставати придатним для певної мети, функції або умов; набувати відповідних властивостей.
3. (у біології) Набувати в процесі еволюції ознак, що забезпечують найбільш вигідне існування організму в певних умовах середовища.
Приклад 1:
Будь-який закон, на його думку, при бажанні можна обійти, до того ж судові розправи залякають народ, тоді він почне пристосовуватися, втратить залишки порядності, а з таким народом ідеального суспільства не побудуєш. Інша справа — зміцнення народних традицій у формі «ритуалу й церемоніалу», тобто прищеплення народу своєрідної культури.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”