пристосовуваність

1. Властивість або здатність до пристосування, адаптації до змінних умов, обставин або середовища.

2. У біології — сукупність морфологічних, фізіологічних, поведінкових та інших ознак організму, популяції або виду, що забезпечують можливість існування в певному середовищі (синонім: адаптивність).

3. У техніці — властивість системи, механізму або програмати змінювати свої характеристики або поведінку відповідно до змінних параметрів роботи або вимог користувача.

Приклади вживання

Приклад 1:
Адаптивність, тобто швидка пристосовуваність до нових умов. Інтелектуальні: 1.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |