Древослів

Словник Української Мови

пристайний

[prɪstɑjnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (про людину) Такий, що легко пристає до інших, нав’язливий, наполегливий у спілкуванні або домаганнях; докучливий.

  2. (перен., розм.) Такий, що часто трапляється, постійно супроводжує когось або щось; невідлучний, постійний (наприклад, про хворобу, проблему).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пристайний, р. пристайного, д. пристайному, з. пристайного, о. пристайним, м. пристайнім

Більше записів