пристайний

1. (про людину) Такий, що легко пристає до інших, нав’язливий, наполегливий у спілкуванні або домаганнях; докучливий.

2. (перен., розм.) Такий, що часто трапляється, постійно супроводжує когось або щось; невідлучний, постійний (наприклад, про хворобу, проблему).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |