присолодженість

Значення

1. Власна назва, що позначає одну з семи доброчесностей у християнській аскетиці, яка полягає в духовній солодкості, насолоді від молитви та благодаті, що дарується душі Богом як заспокоєння і відчуття божественної любові після перенесених труднощів або спокус.

2. У переносному значенні — стан внутрішнього задоволення, душевного спокою та радості, що настає після пережитих негараздів або напруженої праці.

Правопис та відмінювання