прислужливість

1. Властивість за значенням прислужливий; готовність служити, допомагати, часто з надмірною уважністю та прагненням догодити.

2. Поведінка, що виражається в надмірній уважності, підлабузництві, корисливій готовності виконувати чиїсь доручення або бажання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |