пришіптування

[prɪʃiptuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “пришіптувати“; процес або результат тихого, потаємного наговору, наклепу або підбурювання, часто з метою збурити, налаштувати когось проти когось або чогось.

  2. У літературознавстві та фольклористиці — художній прийом або стилістична фігура, що імітує тиху, довірливу розмову, наближену до шепоту, з метою створення певного емоційного ефекту або атмосфери інтимності, таємничості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пришіптування, р. пришіптування, д. пришіптуванню, з. пришіптування, о. пришіптуванням, м. пришіптуванні, к. пришіптування

Більше записів