пришіптування

1. Дія за значенням дієслова “пришіптувати“; процес або результат тихого, потаємного наговору, наклепу або підбурювання, часто з метою збурити, налаштувати когось проти когось або чогось.

2. У літературознавстві та фольклористиці — художній прийом або стилістична фігура, що імітує тиху, довірливу розмову, наближену до шепоту, з метою створення певного емоційного ефекту або атмосфери інтимності, таємничості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |