Словник Української Мови
Буква
1. У християнській теології та богослов’ї — друга, очікувана прихід Ісуса Христа на землю наприкінці часів для Страшного суду та встановлення Царства Божого; парусія.
2. У переносному значенні — очікувана поява когось або чогось важливого, значного, що сприймається як доленосна подія.
Приклад 1:
Вся ця краса, — я повів рукою навколо, — і ця тиша належить Йому, і ми теж належимо Йому і не забуваймо про це ніколи з вдячністю!» Вино було шляхетне, а сир і овочі лише підтримали в нас це відчуття, тож я без довгих зволікань наповнив знову келихи, щоби належним чином ушанувати число два, себто випити за дві природи Господа нашого Ісуса Христа, за два світи — видимий і невидимий, за дві головні заповіді любові, за дві Тайни мертвих, за Друге пришестя, за Второзаконня, за Каїна та Авеля, за хліб і вино, за дві рибі (на жаль, більше в нас на столі й не було). «Бачу, що ти чоловік не пустий, — промовив я до Станісла ва, відламуючи кусень риби, від якої той відмовився.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”