Словник Української Мови
Буква
Який має вигляд людини з порушенням розумового розвитку, з особливими рисами обличчя (розумово відсталий).
Який виражає обмеженість, примітивність розуму; недорозумілий, дурнуватий.
Який свідчить про обмеженість, примітивність розуму; недорозумілий, дурнуватий.
Приклад 1:
Він не був ані пришелепкуватий, ані крикливий. Надто м’який і чемний, він утримувався від того, щоб турбувати когось в справах, які торкалися його особисто, а особливо в такій сугубо приватній, інтимній справі, як вірші, що їх він писав.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”