прищепа

[prɪʃt͡ʃɛpɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Частина рослини (пагін, брунька, живчик), яку прищеплюють на іншу рослину (підщепу) для вегетативного розмноження або поліпшення її властивостей.

  2. Рослина, вирощена шляхом такого з’єднання; щепок.

  3. У медицині: тканина або орган, що пересаджують (трансплантують) в організм.

  4. Переносно: про явище, звичай, ідею тощо, запозичені ззовні і прищеплені (привнесені) у певне середовище.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прищепа, р. прищепи, д. прищепі, з. прищепу, о. прищепою, м. прищепі, к. прищепо

Більше записів