Словник Української Мови
Буква
1. Частина рослини (пагін, брунька, живчик), яку прищеплюють на іншу рослину (підщепу) для вегетативного розмноження або поліпшення її властивостей.
2. Рослина, вирощена шляхом такого з’єднання; щепок.
3. У медицині: тканина або орган, що пересаджують (трансплантують) в організм.
4. Переносно: про явище, звичай, ідею тощо, запозичені ззовні і прищеплені (привнесені) у певне середовище.
Приклад 1:
Прищепа, Н.С. Ковальчук Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне, t.m.kolesnyk@nuwm.edu.ua У Західній Європі значного поширення набуло вирощування біоенертетичних культур на малопродуктивних землях.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Фізико-хімічні властивості шахтних порід Західного Донбасу …………………………………………………………………….31 Клименко М.О., Колесник Т.М., Прищепа А.М., Ковальчук Н.С. Потенційна здатність miscanthus giganteus до відтворення родючості ґрунтів ……………………………………………………………………..33 331 Малюк Т.В.
— Тютюнник Григорій, “Вир”