Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова приростити; збільшення чогось у розмірах, кількості, обсязі або ступені.
2. Те, що приросло, додалося до чогось; частина, об’єм або кількість, на які щось збільшилося.
3. У математиці, техніці та економіці — величина, на яку збільшується змінна величина (аргумент, функція тощо); збільшення, інкремент.
Приклад 1:
Р. Харрод визначав нейтральний прогрес як прогрес, при якому темп прирощення капіталу дорівнює породженому ним темпу приросту доходів [5]. МоФ дель ХарродаФДомара [6] є теоретичним обгрунтуванням неФ обхідності активної державної економічної політики, так як будьФяке відхилення від її умов призводить до подальшої розФ балансованості економіки, а розвиток в нерегульованих умоФ вах обов’язково приводить або до зростання безробіття, або до гострої нестачі робочої сили, депресії чи перегріву економіки.
— Котляревський Іван, “Енеїда”