1. Рідкісна назва для зозулі звичайної (Cuculus canorus) у деяких регіональних говірках.
2. У переносному значенні — людина, яка несподівано з’явилася або приєдналася до компанії, стороння особа; небажаний супутник.
припутень
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Де-де дятел довбав, жовна фітькала, туркала горлиця, припутень гув, та ще якась птаха тільки трр… тррр. Тут же зараз копи стояли; а по горі далеко за долиною, що стелиться перед очима, щось рябілося, і не пізнати, чи люди ходили, чи товаряка паслась.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |