1. (діал.) Підсихати, трохи просихати (про вологу поверхню, ґрунт тощо).
2. (перен., діал.) Ставати менш інтенсивним, трохи вщухати (про відчуття, явище).
припрохувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Той не довго казав себе припрохувати. Смачно попиваючи чай, він, з розстановами, додаючи свого специфічного, безпощадного соусу, любісінько виклав наверх усю тую історію, що скоїлася між Лаговським та Зоєю влітку.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |