приправка

[prɪprɑʋkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Дія за значенням дієслова “приправляти“; додавання спецій, прянощів до їжі для покращення смаку.

  2. (діал.) Те, чим приправляють страву (спеції, соус, сіль тощо); приправа.

  3. (перен., діал.) Дія або засіб, що робить щось гострішим, пікантнішим, цікавішим (наприклад, у розповіді).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приправка, р. приправки, д. приправці, з. приправку, о. приправкою, м. приправці, к. приправко

Більше записів