Словник Української Мови
Буква
1. Трохи відпочивати, перепочивати під час роботи, подорожі тощо; робити коротку перерву для відпочинку.
2. Засинати на нетривалий час, дрімати.
3. Перен., розм. Бути мертвим, спочивати (часто вживається як стриманий або епітетний синонім до слова «померти»).
Приклад 1:
Храм був у понедівнок; а на другу неділю, прийшовши з церкви та пообідавши, неня собі лягли на постіль припочивати, бо з великої оруди та гей трудині були, а брат узяв чудотворник у руки та читає коло стола наголос, бо неня дуже любили слухати, як він читає, часом так і задрімають солодко — от як і тепер. Сестри знов сидять собі надворі, на призбі, та — от як тото вже дівкам заряд — регочуться, та судять других дівок, що в храму були: ба ся мала згрібну сорочку, ба ся мала подерті чоботи, ба ти не знала гуляти, а на тій урвали хлопці морщиння, ба друга знов випила порцію горілки відразу (ніби вони не пють, лиш аби ніхто не видів!
— Невідомий автор, “197 Vibrani Povisti Iurii Fied Kovich”