1. (про їжу) Такий, до якого додано багато перцю або гострих спецій; дуже гострий на смак.
2. (перен., розм.) Про людину: дуже енергійний, жвавий, зухвалий або дотепний.
приперчений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Аж потім Григорій удень вивчив її, ту віршівку, всю, особливо йому сподобався кінець її, приперчений добрим народним гумором, про те, як Бог покарав Ірода за те, що він маленьких дітей повбивав: «…Бог посилає пару, на Ірода всю кару за дитячу неповинну кров. Його дуже мутило, коло серця нудило, коло очей позеленіло, попід носом почорніло, немов у пса під хвостом, щоб не ганявся за Христом.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: прикментик () |