1. Технічний термін у суднобудуванні та ремонті суден, що означає процес кріплення пазів (стикових з’єднань) обшивки корпусу дерев’яного човна або судна шляхом забивання в них спеціальних клиноподібних дерев’яних елементів (шпонок, нагелів) для забезпечення герметичності.
2. У ширшому значенні — технологічна операція щільного з’єднання дерев’яних деталей (наприклад, у бондарстві, столярній справі) за допомогою забивання в паз клина, рейки або шпонки.