1. Добровільно знижувати свою гідність, повагу до самого себе; ставити себе в принизливе, ганебне становище.
2. Підкорятися чиїйсь волі, визнавати чиюсь перевагу зі зневірою у власні сили; улесливо підлабузнюватися.
Словник Української Мови
Буква
1. Добровільно знижувати свою гідність, повагу до самого себе; ставити себе в принизливе, ганебне становище.
2. Підкорятися чиїйсь волі, визнавати чиюсь перевагу зі зневірою у власні сили; улесливо підлабузнюватися.
Приклад 1:
Щоб не принижуватися перед черговим, спробував залізти на другий поверх через вікно, але зірвався і перебив пальці на обох ногах. Пам’ятаю, як я з його рентгензнімком і листом, в якому він описував докладно свій стан (лист зберігся) ходила на заочну консультацію до Київського інституту ортопедії.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”