Принишклість — властивість за значенням дієслова “принишкнути“; стан тиші, затишшя, спокою, що настає після шуму, галасу, бурі тощо.
принишклість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Принишклість — властивість за значенням дієслова “принишкнути“; стан тиші, затишшя, спокою, що настає після шуму, галасу, бурі тощо.
Відсутні