Значення
-
Особа, яка доручає іншій особі (агенту, представнику) виконання певних дій або ведення справ від свого імені та на свій кошт; довіритель у цивільно-правових відносинах.
-
Основний боржник за зобов’язанням, на відміну від поручителя (поручителя).
-
У кримінальному праві: головний винуватець, організатор злочину, який безпосередньо його вчинив або керував виконанням.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. принципал, р. принципала, д. принципалові, з. принципала, о. принципалом, м. принципалі, к. принципале