Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник, що вказує на мінімальну кількість, міру, ступінь або час, не менше ніж; як мінімум, щонайменше.
2. Уживається для підкреслення, акцентування певного факту або для введення уточнення, що знижує попереднє твердження; принаймні, у всякому разі.
Приклад 1:
Я зазирнув собі в глибінь і відчув: ні, тут нічого поганого мені не станеться, німці досить здогадливі, щоб усе зрозуміти правдиво і не робити дурниць… принаймі, одразу. В м. у. заарештовано секретаря управи Полуветька (він колись за Скрипника був секретарем комісії з українізації, а тепер прибув на роботу до Харкова за спеціальним відрядженням з Києва).
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”