принавіть

[prɪnɑʋitʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Принавіть — прислівник, що вживається в усній народній мові та деяких західних діалектах української мови зі значенням “навіть”, “принаймні“, “хоча б”. Виражає визнання найменшої чи найпростішої міри чогось для підсилення висловлювання.

  2. У сучасній літературній мові вважається застарілим або діалектним синонімом до сполучників і часток “навіть”, “хоча б”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. принавіті, р. принавіть, д. принавітям, з. принавіть, о. принавітями, м. принавітях, к. принавіті

Більше записів