Словник Української Мови
Буква
Властивість бути частиною чогось, належати до певної групи, сукупності, організації або території.
Офіційний документ, який посвідчує чи підтверджує факт такого належання (наприклад, громадянства, організації).
Предмет або ознака, що вказує на зв’язок із кимось або чимось, ідентифікує як частину цілого.
Приклад 1:
Раз за мною прийшли просто до видавництва — здоровенний такий чоловік, в якого буквально на чолі було викарбувано приналежність до певних органів. Мої колеги зрозуміли це так, що мене «забрали».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Поля бази даних включають такі бібліометричні показники: ідентифікаційний номер пу блікації у БД; код універсальної десяткової класифікації; повний бібліографічний опис публікації; тип публікації; DOI; URL; ключові слова; приналежність публікації до певної наукової тематики; мова публікації; країна видання; дата видання; назва видання; т ип видання; приналежність видання до переліку МОН України; приналежність видання до наукометричних баз даних; імпакт -фактор видання; загальна кількість авторів публікації; прізвище контактного автора; коди 329 авторів (кожному автору, який є співробітником ННЦ ІҐА, у межах БД присвоєно спеціальний ідентифікаційний код). Для внесення даних у формат таблиці бази даних використано цифрові коди, опис яких запозичено із державних стандартів стосовно видавничої справи.
— Тютюнник Григорій, “Вир”