1. У нагоді, коли з’являється відповідна нагода або потреба; заодно, при зручній можливості.
2. (розм.) Випадково, ненароком, мимохідь.
Словник Української Мови
Буква
1. У нагоді, коли з’являється відповідна нагода або потреба; заодно, при зручній можливості.
2. (розм.) Випадково, ненароком, мимохідь.
Приклад 1:
Принагідно заїздила до друзів і знайомих, а далі сама, вірніше удвох з доброю книжкою. Так Черкащиною я, залишивши дитину в друзів у Золотоноші, подорожувала разом з Богданом-Ігорем Антоничем (його книжку було щойно видано у Пряшеві) — і відкривала для себе його поезію паралельно з враженнями від напоєної «тінями незабутих предків» шевченківської землі: Чигирин — Суботів — Моринці — Керелівка — Звенигородка, іншим разом Кам’янка з «тінями» Чайковського і декабристів.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Г. К. Принагідно хотілося б звернути увагу на виняткову цінність для нашої культури багатющої епістолярної спадщини Кочура — це той скарб, який треба не лише зберігати (добре вже те, що він зосереджений у надійних стінах ірпінського музею і чекає на своїх дослідників), а й осмислювати, опрацьовувати, публікувати — знов-таки як важливий чинник української культури XX ст. На черзі також видання збірки спогадів.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”