Принагідність — властивість за знач. принагідний; здатність бути зручним, корисним у певній ситуації або для певної мети.
Принагідність — окрема вигідність, зручність, практична користь чогось у конкретних обставинах.
принагідність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Отся принагідність сеї звістки не дає повної повности звязати її безпосередно з моментом настоловання Мстислава напевно, хоч се й можна зробити з огляду, що лїтописець аж по сїй згадцї каже про поворот Мстислава з Берестя й приїзд Конрада. Мусимо супроти того се литовське посольство класти взагалї на перші місяцї Метиелавового князювання.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Частина мови: іменник (однина) |