Прислівник, що означає спосіб дії, властивий комусь або чомусь принадному; так, що принаджує, вабить, спокушає своєю красою, миловидністю, привабливістю.
принадливо
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Словник Української Мови
Буква
Прислівник, що означає спосіб дії, властивий комусь або чомусь принадному; так, що принаджує, вабить, спокушає своєю красою, миловидністю, привабливістю.
Відсутні